- убогодухий
- (вбогоду́хий), -а, -е, поет.Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.). || у знач. ім.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
убогодухий — прикметник … Орфографічний словник української мови
убогодухість — хості, ж., поет. Абстр. ім. до убогодухий … Український тлумачний словник
обмежений — I 1) (недостатньо широкий, який не виходить за які н. межі, невеликий обсягом, розміром, кількістю тощо), вузький, куций, скупий 2) (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму про людину, її здібності, інтереси), недалекий,… … Словник синонімів української мови